Словник української мови (1927)/каптан
| ◀ капся | Словник української мови К каптан |
каптанка ▶ |
|
Капта́н, на́, м. Кафтан. Іскинув чумак із себе каптан. Нп. Міщане в личаках і в синіх каптанах. К. ЧР. Парубок… у синьому сукняному каптані. Мир. Пов. I. 138. Ум. Каптане́ць, каптано́к, каптано́чок, капта́нчик. На йому свитина неначе той німецький каптанець. Гліб. Сим. 18, 133. Коли ж приходить ще один (гайдамака) у жидівському каптанку. ЗОЮР. І.