Словник української мови (1927)/каплиця
| ◀ каплина | Словник української мови К каплиця |
капличка ▶ |
|
Капли́ця, ці, ж. Часовня. І в віфліємськую каплицю пішов молиться вірний Гус. Шевч. II. 33. Ой ходімо у каплицю, богу помолюся. У нас каплиця, а не церква. О. 1861. XI. 108. Ум. Капли́чка. На пригорі, ніби капличка, козацька церква невеличка. Шевч. 407. Чи ти знаєш ту капличку, що в кінці парку? Стор. I. 182.