Словник української мови (1927)/капати
| ◀ капарство | Словник української мови К капати |
капелечка ▶ |
|
Ка́пати, паю, єш, и плю, плеш, с. в. ка́пнути, пну, неш, гл. Капать. Хомиха слухала, а сльоза за сльозою капали з лиця на руки. Левиц. I. Дав бог весну, віє теплом, із стріх вода капле. МВ. Капле кровця у кирницю. Рус. Дн.