Словник української мови (1927)/камза
◀ каменястий | Словник української мови К камза |
камилавка ▶ |
|
Камза́, зи́, ж. = Кабза́. Мужик, не зная, что в постолах папоротник, согласился продать их за целую камзу́ денег. Чуб. III. 198. Мабуть не мала й камза перепала? — питає хтось. — Та буде з нас, — одказує Чіпка, витягаючи гаман з кишені. Мир. ХРВ. 303.