Словник української мови (1927)/каменувати
| ◀ каменування | Словник української мови К каменувати |
камень ▶ |
|
Каменува́ти, ну́ю, єш, гл. Побивать камнями. Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе. Єв.
| ◀ каменування | Словник української мови Борис Грінченко К каменувати |
камень ▶ |
|
Словник української мови — К
каменувати
Борис Грінченко
1927
Каменува́ти, ну́ю, єш, гл. Побивать камнями. Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе. Єв.