Словник української мови (1927)/каліка

by Борис Грінченко

◀ калі дати

Словник української мови Борис Грінченко К каліка

калікуватий ▶

Київ: Горно, 1927

Калі́ка, ки, об. Калека, увечный. Каліка не родиться — робиться. Ном. № 4663. Була колись Гандзя каліка небога, божилася, молилася, що боліли ноги. Шевч. 138. Ум. Калі́ченька, калі́чка. Ой не бий, мати, і не лай, мати, не роби каліченьки. Чуб. V. 146.