Словник української мови (1927)/калюжа
◀ калювати | Словник української мови К калюжа |
калюжити ▶ |
|
Калю́жа, жі, ж. Лужа, грязь. Не шукай моря, у калюжі втопишся. Ном. № 1982. Зараз, чи калюжку вбачать де на дорозі, — так у калюжу і лізе в кармазинах. К. ЧР. 87. Ум. Калю́жка. Калюжка після вчорашнього дощику. Кв. II. 156.