Словник української мови (1927)/калита

by Борис Грінченко

◀ калинонька

Словник української мови Борис Грінченко К калита

калитина ▶

Київ: Горно, 1927

Калита́, ти́, ж. 1) Мешок с деньгами. За сиротою бог з калитою. Ном. № 10703. 2) Лепешка, смазанная медом и употребляемая для гадания в день св. Андрея. Їду, їду калити кусати. Чуб. III. 259.