Словник української мови (1927)/калап
| ◀ калантир | Словник української мови К калап |
калатайло ▶ |
|
Ка́лап, па, м. Черная шляпа с низким круглым верхом и широкими полями, загнутыми вниз. Угор. Гол. Од. 79. Лем мене спізнала моя фраєрочка, що мі закладала за калап пірочка. Гол.