Словник української мови (1927)/каланник

by Борис Грінченко

◀ каланиця

Словник української мови Борис Грінченко К каланник

каланниця ▶

Київ: Горно, 1927

Кала́нник, ка, м. 1) Бедняк. Шух. I. 73. *2) Хозяин (в презрительном смысле), лентяй. Франко.