Словник української мови (1927)/кадук

by Борис Грінченко

◀ кадуб

Словник української мови Борис Грінченко К кадук

кажан ▶

Київ: Горно, 1927

Каду́к, ка́, м. 1) Род болезни. За твоє добро кадук тобі в ребро. Посл. Закр. 2) Дьявол, чорт. «Народ называет чертей следующими именами: кадук, дідько, болотяник»… Чуб. I. 191.