Словник української мови (1927)/кадитися

by Борис Грінченко

◀ кадити

Словник української мови Борис Грінченко К кадитися

кадіб ▶

Київ: Горно, 1927

Кади́тися, джу́ся, дишся, гл. Подвергаться каждению, *окуриваться кадильным дымом. Василева мати ходила щедрувати. По церкві ходила, чесний хрест носила, золотії кадила: кадітеся люде, бо к нам Христос буде. Чуб. III. 446.