Словник української мови (1927)/кавалірувати
◀ кавалір | Словник української мови К кавалірувати |
кавалок ▶ |
|
Кавалірува́ти, ру́ю, єш, гл. Жить холостяком.
◀ кавалір | Словник української мови Борис Грінченко К кавалірувати |
кавалок ▶ |
|
Словник української мови — К
кавалірувати
Борис Грінченко
1927
Кавалірува́ти, ру́ю, єш, гл. Жить холостяком.