Словник української мови (1927)/кабанувати
◀ кабановий | Словник української мови К кабанувати |
кабанча ▶ |
|
Кабанува́ти, ну́ю, єш, гл. Валяться, лежать подобно кабану. Не хочеться мені уставать, — щось я утомився, — так би й кабанував цілісінький день. Афан. Чужб., Восп. о Шевч. 19.