Словник української мови (1927)/кабанкуватий

by Борис Грінченко

◀ кабан

Словник української мови Борис Грінченко К кабанкуватий

кабанник ▶

Київ: Горно, 1927

*Кабанкува́тий, а, е, Полный, ожиревший. Чоловік не старого віку… кабанкуватий, широкоплечий. Кон. «Правда», 1890. І. 12.