Словник української мови (1927)/инбирець
| ◀ иначитися | Словник української мови И инбирець |
инбирівка ▶ |
|
Инби́рець, рцю, м. Ум. от инби́рь.
| ◀ иначитися | Словник української мови Борис Грінченко И инбирець |
инбирівка ▶ |
|
Словник української мови — И
инбирець
Борис Грінченко
1927
Инби́рець, рцю, м. Ум. от инби́рь.