Словник української мови (1927)/зґарда

by Борис Грінченко

◀ зґанджувати

Словник української мови Борис Грінченко З зґарда

зґвалтувати ▶

Київ: Горно, 1927

Зґа́рда, ди, ж. 1) Род ожерелья из монет или крестиков. Шух. I. 130, 137. *2) Ожерелье, лента, полоска. Пес са Згардою називає, шо на шиї кругом білу має полосу. Хот. Нік.