Словник української мови (1927)/зірка

by Борис Грінченко

◀ зірк

Словник української мови Борис Грінченко З зірка

зіркатий ▶

Київ: Горно, 1927

Зі́рка, ки, ж. 1) Звезда, звездочка. Візьму тебе саму, як зірку на небі. Мет. 47. 2) — з мітло́ю. Комета. Харьк. 3) Мн. Зірки́. а) Раст. Tagetes р. ЗЮЗО. I. 18. б) Lychnis Chaeredonica. ЗЮЗО. I. 127. Ум. Зі́ронька, зі́рочка.