Словник української мови (1927)/зіпсувати
| ◀ зіпсований | Словник української мови З зіпсувати |
зіпсуватися ▶ |
|
Зіпсува́ти, сую́, є́ш, гл. Испортить. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. См. Зопсува́ти.
| ◀ зіпсований | Словник української мови Борис Грінченко З зіпсувати |
зіпсуватися ▶ |
|
Словник української мови — З
зіпсувати
Борис Грінченко
1927
Зіпсува́ти, сую́, є́ш, гл. Испортить. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. См. Зопсува́ти.