Словник української мови (1927)/зімуватися
| ◀ зімувати | Словник української мови З зімуватися |
зім'яти ▶ |
|
Зімува́тися, му́юся, єшся, гл. 1) = Зімува́ти 1. Ой убірайтесь, славні чумаченьки, зімуватись до Лугу. Гринч. III. 571. *Хмелю… ой де ти зимувався, що й не замерзався? Вержб. Екатериносл. г. 2) Содержаться зимой, кормиться зимой.