Словник української мови (1927)/зімнятися
◀ зімняти | Словник української мови З зімнятися |
зімовий ▶ |
|
Зім'я́тися и зімня́тися, мну́ся, не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.
◀ зімняти | Словник української мови Борис Грінченко З зімнятися |
зімовий ▶ |
|
Словник української мови — З
зімнятися
Борис Грінченко
1927
Зім'я́тися и зімня́тися, мну́ся, не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.