Словник української мови (1927)/зізнаватися
| ◀ зізволяти | Словник української мови З зізнаватися |
зізнання ▶ |
|
Зізнава́тися, наю́ся, є́шся, сов. в. зізна́тися, на́юся, єшся, гл. Сведываться, сведаться, знакомиться, познакомиться, входить, войти в приятельские отношения; слюбиться. Коли ж се ви зізналися, брате? МВ. (О. 1862. I. 64). Зізнався мировий з попом. НВолын. у. Спочатку й добре жив; а далі, як зізнався там з одною, то геть добро розвіяв. Канев. у.