Словник української мови (1927)/зівати
◀ зівака | Словник української мови З зівати |
зівка ▶ |
|
Зіва́ти, ва́ю, єш, гл. Раскрывать и закрывать рот. Здорова щука припливла… та ротом і зіва. Мнж. 141.
◀ зівака | Словник української мови Борис Грінченко З зівати |
зівка ▶ |
|
Словник української мови — З
зівати
Борис Грінченко
1927
Зіва́ти, ва́ю, єш, гл. Раскрывать и закрывать рот. Здорова щука припливла… та ротом і зіва. Мнж. 141.