Словник української мови (1927)/зять

by Борис Грінченко

◀ зятній

Словник української мови Борис Грінченко З зять

зятько ▶

Київ: Горно, 1927

Зять, тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Мет. 72. *Зять любить взять. Кон. III. 80. Ум. Зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485.