Словник української мови (1927)/зчісувати

Зчі́сувати, сую, єш, сов. в. зчеса́ти, зчешу́, шеш, гл. 1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку. Чуб. V. 937. 2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала. Стор. I. 15. *3) Только сов. в. высечь. Сл. Яворн.