Словник української мови (1927)/зупинятися
◀ зупиняти | Словник української мови З зупинятися |
зуповний ▶ |
|
Зупиня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. зупини́тися, ню́ся, нишся, гл. Останавливаться, остановиться, удерживаться, удержаться. Так бенкет задали, що аж до неба дим пішов та на хмарі зупинився. Рудч. Ск. II. 85.