Словник української мови (1927)/зуніятити
| ◀ зумствувати | Словник української мови З зуніятити |
зуноватися ▶ |
|
Зунія́тити, я́чу, тиш, гл. Сделать униятом. К. ПС. 139.
| ◀ зумствувати | Словник української мови Борис Грінченко З зуніятити |
зуноватися ▶ |
|
Словник української мови — З
зуніятити
Борис Грінченко
1927
Зунія́тити, я́чу, тиш, гл. Сделать униятом. К. ПС. 139.