Словник української мови (1927)/зубовий

by Борис Грінченко

◀ зубоватий

Словник української мови Борис Грінченко З зубовий

зубожений ▶

Київ: Горно, 1927

Зубо́вий, а, е. 1) = Зубни́й. Святий Антонію, зубовий цілителю, поможи мені. Чуб. I. 125. 2) — часни́к. Обыкновенный чеснок с луковицей, распадающейся на зубки. Вас. 203.