Словник української мови (1927)/зубелити
| ◀ зубела | Словник української мови З зубелити |
зубець ▶ |
|
Зубе́лити, лю, лиш, гл. Взнуздывать. Угор.
| ◀ зубела | Словник української мови Борис Грінченко З зубелити |
зубець ▶ |
|
Словник української мови — З
зубелити
Борис Грінченко
1927
Зубе́лити, лю, лиш, гл. Взнуздывать. Угор.