Словник української мови (1927)/зстарити
| ◀ зсподу | Словник української мови З зстарити |
зстаріти ▶ |
|
Зста́рити, рю, риш, гл. Состарить. Нужда мене зстарила і зв'ялила. МВ. I. 30.
| ◀ зсподу | Словник української мови Борис Грінченко З зстарити |
зстаріти ▶ |
|
Словник української мови — З
зстарити
Борис Грінченко
1927
Зста́рити, рю, риш, гл. Состарить. Нужда мене зстарила і зв'ялила. МВ. I. 30.