Словник української мови (1927)/зразу

by Борис Грінченко

◀ зразок

Словник української мови Борис Грінченко З зразу

зразцевий ▶

Київ: Горно, 1927

Зра́зу, нар. 1) Сразу, вдруг; с самого начала. Захоч — і вродиться все зразу. Котл. Ен. VI. 85. Ми тільки що наткнулись, він так таки зразу і почав лаятись. Новомоск. у. *2) Сначала. Не знали в першій хвилі, що сказати і починати. Тому мовчали зразу. О. Кобил. «В нед.».