Словник української мови (1927)/зохотитися
| ◀ зохматися | Словник української мови З зохотитися |
зочений ▶ |
|
Зохо́титися, чуся, тишся, гл. Почувствовать охоту, желание. Харьк. у. Зохотився до школи хлопець. Черк. у.
| ◀ зохматися | Словник української мови Борис Грінченко З зохотитися |
зочений ▶ |
|
Словник української мови — З
зохотитися
Борис Грінченко
1927
Зохо́титися, чуся, тишся, гл. Почувствовать охоту, желание. Харьк. у. Зохотився до школи хлопець. Черк. у.