Словник української мови (1927)/зостріватися
| ◀ зострівати | Словник української мови З зостріватися |
з'остріти ▶ |
|
Зостріва́тися, ва́юся, єшся, сов. в. зострі́(ну)тися, рі́нуся, нешся, гл. Встречаться, встретиться. Да піду я селом, улицею, та зострінуся з молодою дівчиною. Чуб. V. 154.