Словник української мови (1927)/зостарити
| ◀ зостанок | Словник української мови З зостарити |
зостарітися ▶ |
|
Зоста́рити, рю, риш, гл. = Зіста́рити. Синів не женила, дочок не 'ддавала: зостарило мене, що я заробляла. Чуб. V. 927.
| ◀ зостанок | Словник української мови Борис Грінченко З зостарити |
зостарітися ▶ |
|
Словник української мови — З
зостарити
Борис Грінченко
1927
Зоста́рити, рю, риш, гл. = Зіста́рити. Синів не женила, дочок не 'ддавала: зостарило мене, що я заробляла. Чуб. V. 927.