Словник української мови (1927)/зопсіти
◀ зопочинок | Словник української мови З зопсіти |
зопсувати ▶ |
|
Зопсі́ти, сі́ю, єш, гл. Испортиться. Віл у мене зопсів, нема чим і поїхати. Миус. окр.
◀ зопочинок | Словник української мови Борис Грінченко З зопсіти |
зопсувати ▶ |
|
Словник української мови — З
зопсіти
Борис Грінченко
1927
Зопсі́ти, сі́ю, єш, гл. Испортиться. Віл у мене зопсів, нема чим і поїхати. Миус. окр.