Словник української мови (1927)/золотити
| ◀ золотильник | Словник української мови З золотити |
золотитися ▶ |
|
Золоти́ти, чу́, тиш, гл. Золотить, позлащать. Федьк. I. 79. Сонечко гай золотило. Шевч. 410.
| ◀ золотильник | Словник української мови Борис Грінченко З золотити |
золотитися ▶ |
|
Словник української мови — З
золотити
Борис Грінченко
1927
Золоти́ти, чу́, тиш, гл. Золотить, позлащать. Федьк. I. 79. Сонечко гай золотило. Шевч. 410.