Словник української мови (1927)/зозволити
| ◀ зозвідати | Словник української мови З зозволити |
зозволяти ▶ |
|
Зозволя́ти, ля́ю, єш, сов. в. зозво́лити, лю, лиш, гл. = Зізволя́ти, зізво́лити.
| ◀ зозвідати | Словник української мови Борис Грінченко З зозволити |
зозволяти ▶ |
|
Словник української мови — З
зозволити
Борис Грінченко
1927
Зозволя́ти, ля́ю, єш, сов. в. зозво́лити, лю, лиш, гл. = Зізволя́ти, зізво́лити.