Словник української мови (1927)/зодягати

by Борис Грінченко

◀ зодяга

Словник української мови Борис Грінченко З зодягати

зодягатися ▶

Київ: Горно, 1927

Зодяга́ти, га́ю, єш, сов. в. зодягти́, гну́, неш, гл. *(кого́. Сл. Нік.). Одевать, одеть. *(исключительно по отношению к кому, но не к чему). МВ. II. 42. Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. Мет. 370. І не зодіг його з мого достатку. К. Іов. 67.