Словник української мови (1927)/зогнилий
| ◀ зогнати | Словник української мови З зогнилий |
зогнити ▶ |
|
Зогни́лий, а, е. Сгнивший, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії. Каменец. у.
| ◀ зогнати | Словник української мови Борис Грінченко З зогнилий |
зогнити ▶ |
|
Словник української мови — З
зогнилий
Борис Грінченко
1927
Зогни́лий, а, е. Сгнивший, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії. Каменец. у.