Словник української мови (1927)/знов

by Борис Грінченко

◀ зніяковіти

Словник української мови Борис Грінченко З знов

зновити ▶

Київ: Горно, 1927

Знов, нар. Снова, опять. І знов увійшов у Капернаум. Єв. Мр. II. 1. Та йди, нене, знов до мене. Макс. (1849), № 24. *Ча́сом знов навпаки́. Бывает и наоборот. Ніхто тобі й на очі не покажеться. Часом знов навпаки: на кожнім кроці здибаєш людей. Борд.