Словник української мови (1927)/знидіти
| ◀ зниділий | Словник української мови З знидіти |
знижати ▶ |
|
Зни́діти, дію, єш, гл. Зачахнуть, исхудать. Аж знидів, ждучи грошей. Черк. у. Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи. Чуб. III. 178. Аби зниділи як віск на огні, піна на воді, роса на траві; так аби зниділи уроки от… Гол. IV. 539.