Словник української мови (1927)/знепутити
| ◀ знепритомніти | Словник української мови З знепутити |
знервований ▶ |
|
*Зне́путити, пучу, тиш, гл. 1) Сбить с пути, с толку. 2) Сбиться с пути. 3) Испортить. Полт. г. Сл. Яворн.
| ◀ знепритомніти | Словник української мови Борис Грінченко З знепутити |
знервований ▶ |
|
Словник української мови — З
знепутити
Борис Грінченко
1927
*Зне́путити, пучу, тиш, гл. 1) Сбить с пути, с толку. 2) Сбиться с пути. 3) Испортить. Полт. г. Сл. Яворн.