Словник української мови (1927)/знеохота
| ◀ знеобачка | Словник української мови З знеохота |
знеохочений ▶ |
|
*Знеохо́та, ти, ж. Нежелание, равнодушие, апатия. Але він зразу замовк. Знеохота опанувала його. Коцюб.
| ◀ знеобачка | Словник української мови Борис Грінченко З знеохота |
знеохочений ▶ |
|
Словник української мови — З
знеохота
Борис Грінченко
1927
*Знеохо́та, ти, ж. Нежелание, равнодушие, апатия. Але він зразу замовк. Знеохота опанувала його. Коцюб.