Словник української мови (1927)/знемога
| ◀ знемиліти | Словник української мови З знемога |
знемогати ▶ |
|
Знемо́га, ги, ж. Изнеможение, слабость. Мир. ХРВ. 56. Знов у знемозі впала Тетяна на траву. Г. Барв. 540. См. Знема́га.
| ◀ знемиліти | Словник української мови Борис Грінченко З знемога |
знемогати ▶ |
|
Словник української мови — З
знемога
Борис Грінченко
1927
Знемо́га, ги, ж. Изнеможение, слабость. Мир. ХРВ. 56. Знов у знемозі впала Тетяна на траву. Г. Барв. 540. См. Знема́га.