Словник української мови (1927)/знахоровитий
| ◀ знахорка | Словник української мови З знахоровитий |
знахурка ▶ |
|
Знахорови́тий и знахурови́тий, а, е. Умеющий знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита. Чуб. II. 12.
| ◀ знахорка | Словник української мови Борис Грінченко З знахоровитий |
знахурка ▶ |
|
Словник української мови — З
знахоровитий
Борис Грінченко
1927
Знахорови́тий и знахурови́тий, а, е. Умеющий знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита. Чуб. II. 12.