Словник української мови (1927)/знаміритися

Знаміря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. знамі́ритися, рюся, ришся, гл. Вознамериваться, вознамериться. О. 1862. VIII. 22. Знамірився тікати додому. О. 1862. VIII. 17.