Словник української мови (1927)/знакімець
◀ знак | Словник української мови З знакімець |
знакімля ▶ |
|
Знакі́мець, мця, ж. Знакомый. Змиевск. у. Се ж його знакімець; вони здавна знаються. Верхнеднепровск. у. (Залюбовск.).
◀ знак | Словник української мови Борис Грінченко З знакімець |
знакімля ▶ |
|
Словник української мови — З
знакімець
Борис Грінченко
1927
Знакі́мець, мця, ж. Знакомый. Змиевск. у. Се ж його знакімець; вони здавна знаються. Верхнеднепровск. у. (Залюбовск.).