Словник української мови (1927)/зміняти
| ◀ змінюватися | Словник української мови З зміняти |
змінятися ▶ |
|
Змі́нювати, нюю, єш и зміня́ти, ня́ю, єш, сов. в. зміни́ти, ню́, ниш, гл. Изменять, изменить, переменять, переменить. Лицеміри зміняють лиця свої. Єв. Мт. I. 16. Коли хочу змінити, то зміню. Рудч. Ск. II. 159.
Зміня́ти, ня́ю, єш, гл. Обменять, променять. Дали мені мужа — невірного друга, що його не змінять, що його не продать. Мет. 254.