Словник української мови (1927)/змінний
◀ змінливий | Словник української мови З змінний |
змінчик ▶ |
|
Змі́нний, а, е. Изменчивый, изменяющийся. Желех. Змі́нне. Плата за промен денег. Від сотки треба жидові дати тільки, а тільки змінного. Вх. Зн. 22.