Словник української мови (1927)/змутити
| ◀ змусуватися | Словник української мови З змутити |
змутніти ▶ |
|
Змути́ти, чу́, тиш, гл. Возмутить; помутить. Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду. Чуб. V. 325.
| ◀ змусуватися | Словник української мови Борис Грінченко З змутити |
змутніти ▶ |
|
Словник української мови — З
змутити
Борис Грінченко
1927
Змути́ти, чу́, тиш, гл. Возмутить; помутить. Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду. Чуб. V. 325.